Багато наших читачів звертаються до редакції з проханням публікувати історію нашого міста. Цю думку ми підтримуємо. Вважаємо, що кожен житель будь-якого населеного пункту має знати його минувшину. Знати, пишатись і поширювати. Пишатись, бо історія тих же Броварів славетна і багата. Знати з поваги до своїх предків, які впродовж багатьох століть вибудовували місто, в якому нам випала честь проживати.
Сьогодні Сапожко через своїх депутатів-посіпак дав зелене світло на будівництво чергового Торгового центру на вул. Грушевського (замість автостоянки), з чудовим видом на парк «Перемога». Я взагалі не здивуюсь, якщо потім виявиться, що він належить його “гаманцю” Олександру Михайлову або свекрусі Вірі Авраменко. Ми вже це проходили. Згадайте будівництво ТЦ по вул. Гагаріна 23, впритул до 7 школи, дах якої завалилася після початку будівництва, а сусідній будинок тріснув.
Саме аферою року я називаю історію зі встановлення 2% сплати пайової участі для «Євромонтажбуд».
Вражає цинізм. Бровари тонуть у проблемах, але добровільно відмовляються від 32 мільйонів. Натомість міська влада звертається до облради з протягнутою рукою – хоча б 20 мільйонів на будівництво школи.
Кошти направлять на утеплення садочка, капремонт шкільної спортзали, добудову школи та екологічну станцію.
Управління освіти, постійно порушуючи діючі закони, сприяє, а хтось бере і безпосередню участь, у розтринькуванні казни.